Сергій Манту

Час іде, але не для Степана Хмари:

«…А що ж після виборів буде? Це вже буде потім: або осел здохне, або Ю.В. втече до своїх мільярдів, бо ж тут, в цій нещасній Україні вона не живе, ВОНА тільки невтомно працює! В такому випадку Князевичу світить перспектива сушити сухарі. Життя мінливе...

І ще про мораль. Юлія Володимирівна певно сплутала мораль з марлею. Мабуть вона хотіла сказати, що поступила аморально до мишей, бо не лишила в державних засіках для них навіть марлі. І на зло їм, мишам, постаралася, аби єдина в державі фабрика по виробництву марлі зупинилася.

А й справді, навіщо розводити мишей? В разі потреби марлю купимо за кордоном, наприклад в Китаї.

І генералам від міліції є можливість відзначитися, ловлячи зухвальців, що нахабно взялися в тіні якихось там гаражів штампувати марлеві пов’язки.

Мабуть між марлею і мораллю все таки є органічний зв’язок. А ще ж нещасні миші... Невже вони і за марлю вибачать?!».

(читати увесь текст)